Буго - Дністровська культура .

Беручи до уваги дослідження Валентина Миколайовича Даниленка ми дораховуємо до датування раннього "Трипілля" 5400 до н.е. --- ще 1000 років.

" Трипільській цивілізації " тобто Аратті близько 8400 років .

 

БУГО-ДНІСТРОВСЬКА КУЛЬТУРА - археологічна культура доби неолітіу (6400-5300 рр. до н .е.).

Виділена Даниленком В. М. Названа за територією поширення: лісостеп та північний степ у басейнах Південного Бугу та Дністра. Існує два варіанти культур Південно-бузький і Дністровський. В. М. Даниленко поділив її на сім фаз. Але сучасні дослідження показують реальність існування лише двох періодів.Перший датується близько (6400-5900 рр. до н.е.. другий - 5900-53ОО рр. до н.е.)

Культура сформувалась на місцевій мезолітичній основі під впливом сурської культури зі сходу та культури прото-кріш з заходу.
Пам'ятки: поселення Сокольці І. VI; Саврань. Самчинці. Бузьки та Митьков острів тощо. Поселення складалися з 6-11 будинків, розташованих вздовж берегів річок.

Для першого періоду південнобузького варіанту відомі легкі наземні будівлі аморфних форм: на р. Дністер знайдені напівземлянки аморфних обрисів з вогнищами.

У пам'ятках другого періоду зафіксовані підпрямокутні наземні будинки та житла з кам'яними фундаментами, в яких кріпилися стовпи каркасу. У середині знаходились кам'яні відкриті вогнища. На поселенні Саврань знайдено одиноке скорчене на боку поховання. Посуд включав гостродонні та плоскодонні горщики, банки і миски. Кераміка першого періоду орнаментована прокресленими лініями та овальними наколами. які створюють округло-криволінійні композиції; зустрічаються паленні вушка і пальцеві защипи.
У другому періоді поширився прокреслений орнамент у вигляді прямолінійно-кутових композицій та гребінцевих відтисків. Серед інвентарю переважають кременеві знаряддя: нуклеуси пірамідальні, призматичні. На Бузі - олівцеподібні нуклеуси, округлі й овальні скребки на відщепах; на Дністрі - ножі та вкладиші з пластин; кінцеві скребки на пластинах. Знайдено долота та тесла з кістки та рогу, рідше - тесла та сокири з каменю.
Основа господарства - землеробство та скотарство, займались також мисливством, рибальством та збиральництвом. Вирощували плівчасті пшениці однозернянку, двозернянку та спельту, а також ячмінь плівчастий, просо звичайне, можливо, льон. Знаряддя землеробства - мотики з кістки та рогу оленя, кам'яні зернотерки та товкачики. Розводили велику та дрібну рогату худобу, свиней, коней, собак. Полювали на оленів, косуль та кабанів за допомогою лука та стріл з наконечниками із кременевих трапецій. Упродовж другого періоду використовували також дротики та списи з двобічно обробленими наконечниками.
Сусідні культури: культура лінійно-стрічкової кераміки, культура ямково-гребінцевоЇ кераміки. дніпро-донецьної культурно-історичної області. Змінюється трипільською культурою.

II том енциклопедії " Трипільська цивілізація " стор. 72-73

 

Література:

Даниленко В.М. " Неоліт України." к.1969р.

Котова Н.С. " Неолітізація України " Луганськ 2002р.